Нефрологія

Главная Структурні підрозділи Нефрологія

Зав. відділенням

Дорецький Віктор Васильович

Завідуючий відділенням

Інформація про відділення

Накопичення знань про захворювання нирок, особливості їх перебігу, розробка та втілення нових методів лікування, що змінили прогноз більшості нефрологічних захворювань, дозволили виділити нефрологію в окрему спеціальність.

Це зумовило відкриття в складі Волинської обласної лікарні в грудні 1975 року нефрологічного відділення на 40 ліжок з тимчасовими штатами, що передбачали всього 2,5 лікарських посади. Першим завідувачем відділення був призначений випускник 1961 р. Станіславського медичного інституту Голодинський Василь Олексійович, 1938 року народження. Першим нефрологом також стала лікар Шевчук Галина Матвіївна, універсальний терапевт, людина високої порядності, безмежно віддана лікарській професії. Тисячі хворих та не одне покоління терапевтів до цього часу з вдячністю згадують Галину Матвіївну, як лікаря, вчителя, наставника, колегу.

Багато допоміг в організації відділення та служби своїм організаторським даром, авторитетом, досвідом та професійними знаннями Волинський терапевтичний патріарх Іван Сосфенович Малімон, який з моменту відкриття відділення і до відходу від практичної діяльності був постійним та незмінним сумісником-ординатором відділення.

Завдяки високому загальнотерапевтичному професіоналізму працівники відділення швидко опанували специфіку діагностики і лікування нефрологічної патології та активно розпочали поширювати нефрологічні знання серед терапевтів області.

Недивлячись на молодий вік, чимало зусиль по організації відділення, підвищення фахового рівня середнього та молодшого медперсоналу доклала перша старша медична сестра Прокоп Лідія Миколаївна, енергійна, ініціативна, вимоглива, об’єктивна, що зумовило її високий авторитет.

Для молодших за віком та стажем медичних сестер наставниками стали медичні сестри Дорощук І.Д., Бондарчук В.М., Новосад О.І.. Через два з половиною роки відділення було переведено на обласні штати, додались лікарські посади. В 1979 р. прийнята на роботу у відділення випускниця Тернопілького медичного інституту Костюк Ірина Прохорівна, згодом в 1988р. – Дорецький Віктор Васильович, в 1990 р. – Валецька Руслана Омелянівна, в 1998 р. – Малімон Вікторія Вячеславівна.

Розширення штатів дало можливість не тільки покращити надання спеціалізованої допомоги безпосередньо у відділенні, а й посприяло становленню нефрологічної служби в області. Стали можливими регулярні планово-консультативні виїзди в райони області, проведення конференцій, семінарів, підготовка на базі відділення та республіканського НДІ урології та нефрології районних позаштатних нефрологів, підготовка лікарів-інтернів з питань нефрології. Відділення — база уронефрологічного центру ВОКЛ. Налагоджено диспансеризацію хворих на гломерулонефрит та хворих з трансплантованою ниркою. Ведеться регіональний реєстр хворих з нирковою недостатністю. На базі відділення функціонує комісія по відбору хворих на лікування програмним гемодіалізом.

Відділення надає допомогу хворим з такими захворюваннями:

гломерулонефрити;
пієлонефрити первинні;
нефротичні синдроми різної етіології;
сечові синдроми до уточнення їх причин;
артеріальні гіпертензії до уточнення їх причин та лікування гіпертензії нефрогенного генезу;
системні захворювання з переважаючим ураженням нирок.

У відділенні використовують повне лабораторне (загально-клінічне, біохімічне і імунологічне) дослідження, рентгенологічне, ультразвукове, ангіографічне, допплеровазографічне обстеження та сучасні методи лікування, включаючи патогенетичне, імуносупресивне (кортикостероїди, цитостатики, антикоагулянти, антиагреганти), а в останні роки у важких випадках нефротичного синдрому — пульстерапію метипредом і циклофосфамідом, плазмаферез та інші еферентні методи.

Всі лікарі відділення пройшли підготовку в провідних центрах України (завідувач Дорецький В.В. двічі стажувався в Німеччині), опанували сучасні методи лікування, що позначилось на показниках роботи відділення:

Опрацьовані з лікарями і впроваджені в практику методичні рекомендації, інформаційні листи, новації, запозичені з медичної періодики. Опубліковано понад 90 праць. Проводиться науково-дослідницька робота. Дорецький В.В. за матеріалами НДІ урології і нефрології АМН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня «кандидат медичних наук» (1994). За матеріалами відділення регулярно публікує статті в науково-практичних журналах. Валецька Р.О. за матеріалами відділення захистила аналогічну дисертацію (2002). Підтримується постійний зв’язок з Інститутом нефрології АМН України, кафедрою нефрології НМАПО ім. Шупика. Дорецький В.В. — член правління республіканського товариства нефрологів, за сумісництвом з 1999 р. – доцент кафедри сімейної медицини, декан Волинської філії ФПДО Львівського національного університету ім. Д.Галицького. З його ініціативи у 1989 р. за підтримки тодішнього начальника УОЗ Віцяка П.І. та тодішнього головного лікаря Костик С.П. на базі Луцької міської лікарні відкрито відділення екстракорпоральних методів детоксикації ( в тому числі гемодіалізу).

Час минає. Відбувається зміна поколінь. Пішли на заслужений відпочинок ( а дехто і з життя) фундатори відділення – Шевчук Г.М., Малімон І.С., медичні сестри Денисюк М.Р., Кравчук Г.А., Дорощук І.Д., Бондарчук В.М., Сударєва В.Г.. Передчасно через хворобу пішла з життя Костюк І.П.. Поповнюється відділення новими кадрами: з 2003 року у відділення прийшли працювати лікарі Карпець В.О., Івлєва Л.О., молоді середні і молодші медичні сестри. З 2012 року колектив середнього та молодшого медперсоналу очолює старша медична сестра Савчук Ю.В.. Нові працівники переймають набутий своїми попередниками досвід, кращі традиції відділення, засвоюють і впроваджують в практику нові, більш ефективні технології та методи лікування.

Перспективи розвитку відділення: для лікування хворих з нирковою недостатністю — хронічний гемодіаліз, еферентні методи лікування, впровадження пункційної біопсії нирок для уточнення морфологічної форми і диференційованого лікування.

Всесвітній день нирки

Всесвітній День нирки 2017

9 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ – Всесвітній день нирки

9 березня 2017 року, вже дев’ятий рік поспіль, Україна долучається до міжнародної ініціативи «Всесвітній день нирки».

Цьогорічна ініціатива – дванадцята, оскільки започаткована в 2006 році. Вона покликана привернути увагу світової спільноти — пересічних громадян та професійних лікарів — до профілактики та обізнаності про хронічні хвороби нирок, знизити частоту захворювань та покращення якості життя громадян через профілактику. Всесвітній День нирки відзначають в понад 100 країнах світу.

У 2017 році Всесвітній день нирки присвячений формуванню уявлень про шкідливі наслідки ожиріння і його асоціації з захворюванням нирок та виступає за здоровий спосіб життя.

Термін «ожиріння» визначається як ненормальне або надмірне накопичення жиру, що може завдати шкоди здоров’ю. У 2014 році у всьому світі понад 600 мільйонів дорослих страждали на ожиріння.

Ожиріння — потужний фактор ризику розвитку захворювань нирок. Адже воно збільшує ризик діабету і артеріальної гіпертонії, які безпосередньо впливають на розвиток хронічної хвороби нирок і термінальної стадії ниркової недостатності: у осіб, які страждають на ожиріння, нирки змушені працювати напруженіше, фільтрувати більше крові, ніж в нормі ( так звана гіперперфільтрація) для забезпечення метаболічних потреб відповідно до збільшеної маси тіла.

Збільшення функції може привести до пошкодження нирок і підвищує ризик розвитку хронічної хвороби нирок в довгостроковій перспективі.

Добра новина полягає в тому, що ожирінню, а значить хронічній хворобі нирок, в значній мірі можна запобігти. Підвищення обізнаності про ризики ожиріння та здоровий спосіб життя, включаючи правильне харчування і фізичні вправи, може в значній мірі запобігти ожирінню і захворюванням нирок.

До розвитку хвороб нирок більш схильні огрядні люди, в тому числі у пацієнти з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією.

До 2025 року ожиріння матимуть на 18% чоловіків і понад 21% жінок у всьому світі, важке ожиріння впливатиме на 6% всіх чоловіків і 9% всіх жінок у всьому світі. У деяких країнах ожиріння вже має місце в понад ніж однієї третини дорослого населення, вносить значний вклад в погіршення загального стану здоров’я і сприяє високим щорічним витратам на медичне обслуговування.

У загальній популяції, ожиріння підвищує ризик смерті і сприяє багатьом іншим захворюванням, таким як хвороби серця, діабет, гіпертонія, високий рівень холестерину, обструктивне апное сну, ожиріння печінки, хвороби жовчного міхура, остеоартрит, різні види раку, психічні розлади, і погіршує якість життя.

Все більше даних вказує на те, що ожиріння також є потужним фактором ризику для розвитку хронічної хвороби нирок і термінальної стадії ниркової недостатності. Люди, які мають надлишкову вагу або страждають на ожиріння, мають шанси в 2-7 разів вищі для розвитку термінальної стадії ниркової недостатності в порівнянні з тими, що мають нормальну вагу.

Ожиріння може призвести до хронічної хвороби нирок і сприяти росту діабету 2 типу, гіпертонії і серцево-судинних захворювань, а також викликати пряме пошкодження нирок за рахунок збільшення навантаження на нирки.

Зниження ожиріння може повернути назад або уповільнити розвиток ХНН.

У разі своєчасного виявлення та ефективного лікування багато хвороб нирок є повністю оборотними, але в іншому випадку вони можуть призводити до розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН). Концепція ХХН була сформульована в 2002 р і прийшла на зміну терміну «хронічна ниркова недостатність», який не мав єдиних загальновизнаних критеріїв діагностики та класифікації, що призводило до різночитань і ускладнювало вироблення універсальних підходів до лікування. Концепція ХХН переносить акцент з термінальної на ранні стадії захворювань нирок і найбільшою мірою задовольняє завдання нефропротективної стратегії і нефропрофілактики.

Медико-соціальна значимість ХХН визначається її високою поширеністю — за різними оцінками захворювання виявляється у 15% населення. Поширеність ХХН в світі досить широко різниться. Захворювання виявляється з частотою від 6,8% в Західній Європі (Іспанія) до 15,9% у Східній Європі (Польща), в США — в діапазоні від 10 до 17% в різних етнічних групах, в Японії — більше, ніж в 20 % популяції. Число хворих, які отримують лікування діалізом, по всьому світу складає близько 2,5 млн. осіб, і це число щорічно збільшується на 7-8%. Сьогодні понад 400000 тисяч українців (і це далеко неповні дані!) страждають різними захворюваннями нирок. При цьому можливості нефропротективної стратегії, спрямованої на раннє виявлення хворих з порушеною функцією нирок, запобігання або віддалення розвитку термінальної ниркової недостатності, в Україні використовуються неефективно. Пацієнти пізно звертаються за допомогою, а у медичних працівників відсутня відповідна нефрологічна настороженість.

ХХН має прогресуючий перебіг і призводить до розвитку термінальної ниркової недостатності, пов’язаної з високою смертністю, погіршенням якості життя, високою коморбідністю, стійкою втратою працездатності та необхідністю проведення дорогих методів замісної терапії (діалізу і трансплантації). ХХН, починаючи з ранніх стадій, призводить до розвитку серцево-судинних ускладнень; на 4-5 стадіях ХХН ризик смерті від ураження серця і судинних катастроф в десятки разів вищий, ніж у загальній популяції.

Фактори ризику ХХН, які можуть бути виявлені під час першого звернення до лікаря (або диспансеризації) , включають:

-цукровий діабет;

-артеріальна гіпертонія;

-інші серцево-судинні захворювання (ІХС, хронічна серцева недостатність, ураження периферичних артерій і судин головного мозку);

-обструктивні захворювання сечових шляхів (камені, аномалії сечових шляхів, захворювання простати, нейрогенний сечовий міхур);

-системні аутоімунні та інфекційні захворювання (системний червоний вовчак, васкуліти, ревматоїдний артрит, підгострий інфекційний ендокардит, HBV-, HCV-, ВІЛ-інфекція);

-хвороби нервової системи і суглобів, що вимагають регулярного прийому анальгетиків і нестероїдних протизапальних препаратів (не менше 1 дози на тиждень або 4 доз на місяць);

-випадки термінальної ниркової недостатності або спадкові захворювання нирок у сімейному анамнезі;

-гостра ниркова недостатність або нефропатія вагітних в анамнезі життя;

-випадкове виявлення гематурії або протеїнурії, змін в нирках за даними УЗД в минулому.

Визнаними факторами ризику розвитку ХХН також є гіперліпідемія, ожиріння, вік понад 50 років, куріння, згубний вплив зловживання алкоголем.

Таким чином, для виявлення ХХН вирішальне значення мають не скарги, які є неспецифічними і можуть повністю бути відсутнім, а дослідження анамнезу життя, сімейного та фармакологічного анамнезу і виявлення факторів ризику розвитку захворювання.

Для населення, що входить до групи ризику розвитку захворювань нирок, розроблені методи нефропротективное терапії, ранній початок якої є вкрай важливим, а також рекомендуються прості та ефективні заходи, спрямовані на зміну способу життя:

-Відмова від куріння.

-Обмеження споживання солі <5 г / добу і білку до 0,6-0,8 г / кг;

-Строгий контроль АТ (<130/80 мм.рт.ст.).

-Максимально раннє призначення інгібіторів АПФ та / або блокаторів ангіотензинових рецепторів.

-Корекція анемії.

-Корекція порушень фосфорно-кальцієвого обміну.

Особи, які мають високий ризик розвитку ХХН і помірний комбінований ризик розвитку ХХН і серцево-судинних ускладнень, повинні, перебувати на диспансерному спостереженні дільничного терапевта (або сімейного лікаря)

Зазначені заходи спрямовані на підвищення доступності та якості медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями нирок, а також на зменшення частоти розвитку у них ускладнень з боку органів серцево-судинної системи, що, в кінцевому підсумку, повинно привести до зниження смертності населення.

В даний час основний приріст числа «ниркових» пацієнтів відбувається в результаті впливу на нирки системних судинних захворювань — цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу. З іншого боку, захворювання нирок — один з головних чинників ризику, різко збільшує захворюваність і смертність від кардіоваскулярних хвороб, а також пов’язаної з ними втрати працездатності та інвалідизації.

Понад половини пацієнтів з нирковою патологією — це хворі з початковими її стадіями, з хорошим очікуваним ефектом лікування і можливістю повністю запобігти або на довгі роки відсунути початок термінальної ниркової недостатності і замісної ниркової терапії. Ефективне лікування можливе навіть в запущених випадках хронічної ниркової хвороби, що дозволить збільшити тривалість життя.

Зав. нефрологічним відділенням Волинської

обласної клінічної лікарні,

головний спеціаліст з нефрології УОЗ Волинської ОДА,

кандидат медичних наук, доцент В.Дорецький

На честь міжнародного дня нирки нефрологи світу оприлюднили 8 основних правил для ваших нирок:

Менше сидіть, більше рухайтесь. Лише фізичне навантаження здатне знизити ризик хвороб не тільки нирок, але і всіх органів людини.
Стежте за рівнем цукру в крові. Хронічні захворювання нирок з’являються як мінімум у половини людей, які страждають на цукровий діабет
Боріться з підвищеним артеріальним тиском, який, як правило, призводить до хвороб нирок.

4.Знижуйте надлишкову вагу. Зайва маса тіла стає загальним лихом. Вага — причина багатьох хвороб, в тому числі і захворювань нирок.

Пийте достатньо води. Як мінімум, треба пити не менше 1,5 л води на добу. Причому пийте по можливості воду, а не солодкі напої. Вода — потужний засіб проти всіх хвороб і, в першу чергу, ниркових.
Позбавтеся від шкідливих звичок. Алкоголь руйнує не тільки печінку, але і нирки, а нікотин звужує судини і зменшує кровотік в нирках, призводить, в тому числі до раку нирок.
Уникайте по можливості лікарських засобів. Ми вже настільки звикли їсти ліки пригорщами при найменшій хворобі, що вже не замислюємося, наскільки велика їх руйнівна сила для нирок.
Обстежуйте нирки раз на півроку. Якщо у вас підвищений тиск, цукровий діабет, зайва вага, спадкова схильність до захворювань нирок, проходьте на обстеження частіше. Це дозволить уникнути великих проблем.

Нирки та ожиріння.

Цього року Всесвітній день нирки сприяє формуванню уявлень про шкідливі наслідки ожиріння і його асоціації з захворюванням нирок та виступає за здоровий спосіб життя.

Зниження ожиріння може повернути назад або уповільнити розвиток ХНН.

Всесвітній День нирки 2016

10 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ – Всесвітній день нирки

10 березня 2016 року, вже восьмий рік поспіль, Україна долучається до міжнародної ініціативи «Всесвітній день нирки».

Цьогорічна ініціатива – одиннадцята, оскільки започаткована в 2006 році.Вона покликана привернути увагу світової спільноти — пересічних громадян та професійних лікарів — до профілактики та обізнаності про хронічні хвороби нирок, знизити частоту захворювань та покращення якості життя громадян через профілактику. Всесвітній День нирки відзначають в понад 100 країнах світу.

У 2016 році Всесвітній день нирки присвячений розвитку, профілактиці, своєчасній діагностиці та належному лікуванню ниркових захворювань у дітей. Тема особливо актуальна у зв’язку з виникненням ще в ранньому дитинстві передумов для розвитку ниркової патології, яка потім проявляється у дорослих. Це включає припущення про невелику кількість нефронів при народженні, аномалії нирок і сечовивідних шляхів, їх запальні та хронічні захворювання у дитинстві.

Всесвітній день нирки — 2016 має на меті підвищити загальну поінформованість людей про те, що багато «дорослих» захворювань нирок фактично починаються в дитинстві. Пацієнти, які перенесли гостре пошкодження нирок (ГПН) в дитячому віці, можуть мати пролонговані негативні наслідки, аж до хронічної хвороби нирок (ХХН), що може призвести не тільки до значної захворюваності та смертності в дитячому віці, але і до серйозних проблем зі здоров’ям у надалі.

Проте для України актуальне раннє виявлення ниркової патології не лише в дитячому віці, а й у всіх вікових періодах.Тому й тематика українських заходів наступна — «Хвороби нирок і діти. Почати раніше, щоб запобігти!» та «Практичні аспекти ранньої діагностики хвороб нирок». В ці дні в Києві відбудуться відповідні науково-практичні конференції. Перед учасниками з актуальними темами сучасної нефрології та її міждисциплінарних аспектів виступлять провідні науковці України.

Від народження до 4 років провідними причинами розвитку ниркової патології є вроджені дефекти (наприклад, народження дитини з єдиною ниркою або з аномальною структурою нирок і сечовивідних шляхів) і спадкові захворювання (наприклад, полікістоз нирок). У 5-річному віці та старшому захворювання нирок найчастіше викликаються спадковими захворюваннями, нефротичним синдромом та системними аутоімунними захворюваннями. Лікарям первинної ланки охорони здоров’я дуже важливо проявляти настороженість щодо раннього виявлення вроджених і набутих захворювань нирок. У разі своєчасного виявлення та ефективного лікування багато хвороб нирок у дітей є повністю оборотними, але в іншому випадку вони можуть призводити до розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН). Концепція ХХН була сформульована в 2002 р і прийшла на зміну терміну «хронічна ниркова недостатність», який не мав єдиних загальновизнаних критеріїв діагностики та класифікації, що призводило до різночитань і ускладнювало вироблення універсальних підходів до лікування. Концепція ХХН переносить акцент з термінальної на ранні стадії захворювань нирок і найбільшою мірою задовольняє завдання нефропротективної стратегії і нефропрофілактики.

-цукровий діабет;

-артеріальна гіпертонія;

-випадки термінальної ниркової недостатності або спадкові захворювання нирок у сімейному анамнезі;

-гостра ниркова недостатність або нефропатія вагітних в анамнезі життя;

-випадкове виявлення гематурії або протеїнурії, змін в нирках за даними УЗД в минулому.

Для населення, що входить до групи ризику розвитку захворювань нирок, розроблені методи нефропротективної терапії, ранній початок якої є вкрай важливим, а також рекомендуються прості та ефективні заходи, спрямовані на зміну способу життя:

-Відмова від куріння.

-Обмеження споживання солі <5 г / добу і білку до 0,6-0,8 г / кг;

-Строгий контроль АТ (<130/80 мм.рт.ст.).

-Максимально раннє призначення інгібіторів АПФ та / або блокаторів ангіотензинових рецепторів.

-Корекція анемії.

-Корекція порушень фосфорно-кальцієвого обміну.

В даний час основний приріст числа «ниркових» пацієнтів відбувається в результаті впливу на нирки системних судинних захворювань — цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу. З іншого боку, захворювання нирок — один з головних чинників ризику, різко збільшує захворюваність і смертність від кардіоваскулярних хвороб, а також пов’язаної з ними втрати працездатності та інвалідизації.

Зав.нефрологічним відділенням Волинської

обласної клінічної лікарні,

головний спеціаліст з нефрології УОЗ Волинської ОДА,

кандидат медичних наук, доцент В.Дорецький

Цікаві факти про нирки людини

Нирки — фільтр крові ( вони очищають кров від життєдіяльності організму).

Кожна нирка містить близько мільйона мікроскопічних одиниць (так званих нефронів, які саме завдяки своїй будові і забезпечують функції нирки). Ці крихітні фільтри, ловлять все непотрібне, що потрапляє в нашу кров.

Нирки також забезпечують сталий та збалансований вміст кислот, електролітів (таких як натрій, калій, цукор, білки) в нашій крові.

Нирки зберігають постійним об’єм рідини в організмі.

Робота нирок залежить від часу доби (вночі сповільнюється), положення тіла (в горизонтальному посилюється), кров’яного тиску.

В нормі за добу виділяється близько 1,5 л сечі.

Дорослі люди мають близько 5-6 літрів крові, і вона постійно фільтрується нирками, аж 400 разів на день. За 1 хвилину через нирки проходить 1200 мл крові, яка фільтрується в клубочках, після чого в канальцях вибірково всмоктується назад вода та інші речовини.

Щодоби через нирки дорослої людини проходить близько 1700-2000 літрів крові. За той же час з крові в нефрони фільтрується близько 180 л рідини. Зрозуміло, наш організм не виводить 180 л сечі: велика частина рідини фільтрується в нирках і знову поступає в організм, а сечі залишається всього 1-1,5 л.

Якщо нирки не отримують достатнього кров’яного тиску, вони можуть послати сигнал до іншої частини нашого тіла, щоб звузити там кровоносні судини, в результаті чого збільшується тиск та приплив крові до нирок.

Нирки також реагують на кількість кисню в крові. Якщо вони не отримують достатньої кількості кисню, то виробляють гормон, який посилає сигнал нашому тілу, щоб збільшити кількість червоних кров’яних клітин (саме червоні кров’яні клітини забезпечують наш організм киснем).

Нирки відповідають за утворення Вітаміну Д.

Тютюн і алкоголь негативно впливають на працездатність нирок.

З 110000 органів, пересаджених у світі за 2011 рік, 76 000 припало на нирки.

Нова епоха в історії медицини.

Учені з Великобританії вперше в світі “виростили” фрагмент людської нирки. Матеріалом послужили стовбурові клітини. На думку медиків, ця технологія дасть шанс на порятунок сотням тисяч тяжкохворих людей. Штучні нирки можуть покінчити з дефіцитом донорських органів. Адже ні для кого не секрет, що багато пацієнтів помирають, так і не дочекавшись пересадки. До того ж нирки, створені з тканин хворого, не будуть у нього відторгатися.

У лабораторії Единбурзького університету вже виростили, правда не цілу нирку, а крихітний, всього півсантиметра в довжину, фрагмент ниркової тканини. Розгледіти його можна під мікроскопом. Він схожий на маленьке дерево. Приблизно такого ж розміру нирка у людського ембріона.

“Цей фрагмент ми виростили зі стовбурових клітин людини, взятих з навколоплідних вод, відразу після пологів, і стовбурових клітин миші. Дивно, але саме клітини миші як би “підказали” людським, що рости треба у вигляді нирки!”, – ділиться враженнями професор Единбурзького Університету Джеймі Девіс.

Біологи впевнені, що стовбурові клітини, цей унікальний будівельний матеріал природи, здійснять революцію в медицині. Першу нормально працюючу нирку вже виростили, правда, в організмі лабораторної миші.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-nirki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Що ж може кожний зробити для своїх нирок?

Дотримуватись наступних і дуже простих правил:

Підримувати фізичну форму та вести активний спосіб життя. Регулярно займатися фізкультурою (для нирок це не менш важливо, ніж для серця!) – по можливості, 15 -30 хвилин в день або по 1 годині 3 рази на тиждень. Більше рухатися (ходити пішки, по можливості – не користуватися ліфтом і т.д.).
Контролювати рівень цукру, ліпідів в крові.
Контролювати артеріальний тиск. Зменшення вживання алкоголю теж може знизити кров’яний тиск.
Контролювати свою вагу, тобто тримати її в межах необхідного діапазону. Більше вживати овочів та фруктів, обмежувати висококалорійні продукти і виключити консерви. Ваш сімейний лікар скаже, якою повинна бути ваша вага. Зрештою, кожний може і сам вирахувати так званий індекс маси тіла, який відображає адекватність ваги. Не зловживати сіллю та м’ясом. Харчування повинно бути здоровим (з обмеженням по калоріях та солі).
Не палити.
Не вживати регулярно надмірну кількість медикаментів. Не зловживати знеболюючими засобами (якщо неможливо повністю від них відмовитися, обмежити прийом до 1-2 таблеток в місяць), не приймати самостійно, без призначення лікаря сечогінних препаратів, не займатися самолікуванням.
Вживати більше рідини (за відсутності протипоказів!), 2-3 літри, особливо в жаркий період року: прісну воду, зелений чай, ниркові фіточаї, натуральні морси, компоти.
Захистити себе від контактів з органічними розчинниками і важкими металами, інсектицидами и фунгіцидами на виробництві і в побуті (при ремонті, обслуговуванні автомобіля, роботі на присадибній ділянці і т.д.), користуватися захисними засобами.
Не зловживати перебуванням на сонці, не допускати переохолодження поперекової області і органів тазу, ніг.
Інформувати свого лікаря, якщо у вашій родині обтяжена спадковість щодо високого кров’яного тиску, діабету або хвороби нирок.
Бути уважними до змін у сечі. Якщо вона має хмаркуватий вигляд, смердючий запах, пінистий характер, забарвлена у колір коли або кривава або якщо сечоспуск завдає болю необхідно негайно звернутись до лікаря.
Спостерігати за можливими симптомами анемії. Якщо ви постійно втомлені, занадто бліді, легко виникає задишка або запаморочення, то може мати місце недокрів’я ниркового походження. В цьому випадку теж не зволікайте із зверненням до лікаря.
Перевіряти функцію своїх нирок, якщо має місце один чи більше факторів високого ризику. Регулярно проходити медичні обстеження, які дозволяють оцінити стан нирок (загальний аналіз сечі, креатинін крові, УЗД – 1 раз на рік).

ПАМ”ЯТАЙТЕ:

У більшості людей немає виражених проявів недуги, поки хвороба нирок не почала прогресувати.

Коли ви зауважили в себе наступні симптоми: підвищену втомлюваність і загальну слабкість, труднощі з концентрацією уваги, поганий апетит, порушення сну, нічні судоми, набряки на гомілках і стопах, припухлість довкола очей, особливо зранку; сухість та свербіння шкіри, почастішання позивів на сечовипускання, особливо вночі, — не слід гаяти час і в жодному випадку не можна займатись самолікуванням. Необхідно звернутись до фахівця.

Всесвітній День нирки 2015

Всесвітній день нирки 2015 – «Здоров’я нирок для всіх»

Вперше день нирки проведений у 2006 році в ста країнах світу і був спрямований на інформування населення про проблеми хвороб нирок та напрямки вирішення з метою їх раннього виявлення. Всесвітній День нирки відзначають в другий четвер березня в понад 120 країн світу. Хронічні хвороби нирок (ХХН) займають особливе місце серед хронічної патології, оскільки вони широко розповсюджені (зустрічається у кожного 10-го мешканця Землі), а їх розвиток пов’язаний з погіршенням якості життя населення. Термінальна стадія хвороби приводить до високовитратних методів лікування (гемодіаліз, пересадка нирки). На хронічні хвороби нирок страждає переважно працездатна частина населення. Поширеність ХХН у світі досить широко різниться. Захворювання виявляється з частотою від 6,8% у Західній Європі (Іспанія) до 15,9% у Східній Європі (Польща), в США — в діапазоні від 10 до 17% в різних етнічних групах, в Японії — більш, ніж у 20 % популяції. Кількість хворих, які отримують лікування діалізом, по всьому світу складає близько 2,5 млн. осіб, і це число щороку збільшується на 7-8%. ХХН, починаючи з ранніх стадій, призводить до розвитку серцево-судинних ускладнень; на 4-5 стадіях ХХН ризик смерті від ураження серця і судинних катастроф в десятки разів вище, ніж у загальній популяції.

Не дивлячись на те, що існують прості та доступні методи ранньої діагностики, у значної кількості пацієнтів хронічні хвороби нирок виявляється на термінальній стадії, коли вже втрачена можливість «зупинити» прогресування процесу за рахунок нирковозахисної терапії.

В суспільстві велика увага прикута до серцево-судинних захворювань. Та, як випливає із сказаного, дуже часто вони – наслідок захворювань нирок. Отже знизивши частоту ниркових хвороб, контролюючи їх перебіг та функціональний стан нирок можна значно (!) знизити ризик серцево-судинних катастроф.

Слід пам’ятати:

У більшості людей з ранніми стадіями хронічна хвороба нирок перебігає безсимптомно.
Хвороби нирок розвиваються повільно і ознаки їх з’являються на пізніх стадіях, коли пацієнт вже має ниркову недостатність і, можливо, навіть потребує діалізу. Ниркова замісна терапія потребує зміни способу життя пацієнтом та є надзвичайно дорогою для системи охорони здоров’я будь-якої країни.
Звичайні аналізи сечі, крові, вимірювання артеріального тиску можуть виключити або встановити, чи є які-небудь ранні ознаки ниркових проблем.
Хвороби нирок — СИСТЕМНІ, ЗГУБНІ, АЛЕ ВСЕ Ж ТАКИ ЧАСТО ВИЛІКОВНІ, ЯКЩО СВОЄЧАСНО ЗВЕРНУТИ НА НИХ УВАГУ.

Обстежуватись на предмет наявності хронічної хвороби нирок повинні в першу чергу люди, які мають підвищений ризик. До них належать:

— пацієнти з цукровим діабетом та гіпертонією;

— особи, що мають надмірну вагу або палять;

— особи віком понад 50 років;

— особи з обтяженою спадковістю щодо хвороб нирок, цукрового діабету чи гіпертонії.

Що ж може кожний зробити для своїх нирок?

Дотримуватись наступних і дуже простих правил:.Підримувати фізичну форму та вести активний спосіб життя. Регулярно займатися фізкультурою (для нирок це не менш важливо, ніж для серця!) – по можливості, 15 -30 хвилин в день або по 1 годині 3 рази на тиждень. Більше рухатися (ходити пішки, по можливості – не користуватися ліфтом і т.д.).

Контролювати рівень цукру, ліпідів в крові.
Контролювати артеріальний тиск. Зменшення вживання алкоголю теж може знизити кров’яний тиск.
Контролювати свою вагу, тобто тримати її в межах необхідного діапазону. Більше вживати овочів та фруктів, обмежувати висококалорійні продукти і виключити консерви. Ваш сімейний лікар скаже, якою повинна бути ваша вага. Зрештою, кожний може і сам вирахувати так званий індекс маси тіла, який відображає адекватність ваги. Не зловживати сіллю та м’ясом.Харчування повинно бути здоровим (з обмеженням по калоріях та солі).
Не палити.
Не вживати регулярно надмірну кількість медикаментів. Не зловживати знеболюючими засобами (якщо неможливо повністю від них відмовитися, обмежити прийом до 1-2 таблеток в місяць), не приймати самостійно, без призначення лікаря сечогінних препаратів, не займатися самолікуванням.
Вживати більше рідини (за відсутності протипоказів!), 2-3 літри, особливо в жаркий період року: прісну воду, зелений чай, ниркові фіточаї, натуральні морси, компоти.
Захистити себе від контактів з органічними розчинниками і важкими металами, інсектицидами и фунгіцидами на виробництві і в побуті (при ремонті, обслуговуванні автомобіля, роботі на присадибній ділянці і т.д.), користуватися захисними засобами.
Не зловживати перебуванням на сонці, не допускати переохолодження поперекової області і органів тазу, ніг.
Інформувати свого лікаря, якщо у вашій родині обтяжена спадковість щодо високого кров’яного тиску, діабету або хвороби нирок.
.Бути уважними до змін у сечі. Якщо вона має хмаркуватий вигляд, смердючий запах, пінистий характер, забарвлена у колір коли або кривава або якщо сечоспуск завдає болю необхідно негайно звернутись до лікаря.
Спостерігати за можливими симптомами анемії. Якщо ви постійно втомлені, занадто бліді, легко виникає задишка або запаморочення, то може мати місце недокрів’я ниркового походження. В цьому випадку теж не зволікайте із зверненням до лікаря.
.Перевіряти функцію своїх нирок, якщо має місце один чи більше факторів високого ризику. Регулярно проходити медичні обстеження, які дозволяють оцінити стан нирок (загальний аналіз сечі, креатинін крові, УЗД – 1 раз на рік).

ПАМ”ЯТАЙТЕ:

У більшості людей немає виражених проявів недуги, поки хвороба нирок не почала прогресувати.

Дотримуючись цих рекомендацій ви збережете нирки та врятуєте серце.

Акція «Всесвітній день нирки» запрошує 12 березня 2015року всіх бажаючих випити склянку води.

Це символічний жест, щоб пам’ятати, що нирки є життєво важливими органами, і що вони повинні бути предметом турботи, допомагає виділити ряд ключових питань і проблем у вирішенні хронічної хвороби нирок серед уразливих груп населення: погана гігієна води, відсутність гідратації і нездоровий вибір напоїв.

Велика частина світу не має доступу до безпечної питної води.

Дослідження також показали, що люди, які п’ють газовані напої щодня, мають більш високий ризик розвитку певного рівня ХХН. Це відбувається тому, що безалкогольні напої збільшують рівень білку в сечі, який вважається раннім маркером ушкодження нирок. Запрошуючи всіх підняти склянку води для їх нирок з нагоди Всесвітнього дня нирки, хотілося б також привернути увагу до цієї проблеми і закликати всіх зробити здоровий вибір на користь питної води замість безалкогольних газованих напоїв.

В даний час існує тривожна епідемії ХХН в Центральній Америці. Вона переважно уражує молодих чоловіків, що працюють на плантації цукрової тростини. Причина хвороби залишається невідомою і не пов’язана із звичайними причинами ХХН, такими як діабет і гіпертонія. Спільне для них — наявність рецидивуючого зневоднення і вплив надзвичайно високих температур. В наших умовах слід про це памятати, працюючи в жарку пору року на сільськогосподарських роботах. Запрошуючи людей, щоб відсвяткувати Всесвітній день нирки і підняти склянку води, ми також повинні нагадати їм про першорядну важливість збереження достатньої гідратації і підтримки правильного споживання рідини для зниження ризику ХХН.

Зав.нефрологічним відділенням Волинської

обласної клінічної лікарні,

головний спеціаліст з нефрології УОЗ Волинської ОДА,

кандидат медичних наук, доцент В.Дорецький,

Всесвітній День нирки 2014

ЗБЕРЕЖІТЬ СВОЇ НИРКИ

На сьогодні відповідно до результатів останніх епідеміологічних досліджень поширеність хронічних захворювань нирок складає в середньому 10%. Іншими словами, майже у кожного десятого існують ознаки хронічної хвороби нирок. Серед цих захворювань – запальні хвороби нирок, інфекції, перешкоди в сечовидільних шляхах та спадкові аномалії такі як, наприклад, полікістоз нирок. Цукровий діабет та гіпертонічна хвороба останнім часом також стають найбільш поширеними причинами хронічної хвороби нирок, особливо в осіб похилого віку.

Хронічна хвороба нирок (ХХН) – загальна назва цілої низки захворювань, для яких, втім, властиві такі спільні ознаки — тривалі (не менше 3 місяців) структурні та/або функціональні ниркові зміни за даними клінічних, лабораторних, інструментальних, морфологічних досліджень.

У перебігу ХХН розрізняють п’ять стадій.

Перший наслідок невиявленої хвороби нирок – ризик розвитку прогресивної втрати ниркової функції, що призводить до ниркової недостатності та потреби у використанні гемодіалізу (позаниркового очищення крові, тобто лікування з допомогою апарату «штучна нирка») або трансплантації нирки. Другий наслідок — передчасна смерть від серцево-судинного захворювання. У людей, які на перший погляд здорові і у яких, проте, при обстеженні встановлено наявність хронічної хвороби нирок — підвищений ( в 7,5 раза!) ризик серцево-судинних ускладнень ( в тому числі, внаслідок ішемічної хвороби серця, уражень судин головного мозку, гіпертонії та зупинки серця) незалежно від того, розвинеться у них коли-небудь ниркова недостатність чи ні. Серед осіб, які потребують оперативних втручань на серці та судинах, частота хронічної хвороби нирок становить 40%. До речі, ниркова патологія обтяжує ці втручання.

Слід пам’ятати:

У більшості людей з ранніми стадіями хронічна хвороба нирок перебігає безсимптомно.
Хвороби нирок розвиваються повільно і ознаки їх з’являються на пізніх стадіях, коли пацієнт вже має ниркову недостатність і, можливо, навіть потребує діалізу. Ниркова замісна терапія потребує зміни способу життя пацієнтом та є надзвичайно дорогою для системи охорони здоров’я будь-якої країни.
Звичайні аналізи сечі, крові, вимірювання артеріального тиску можуть виключити або встановити, чи є які-небудь ранні ознаки ниркових проблем.
Хвороби нирок — СИСТЕМНІ, ЗГУБНІ, АЛЕ ВСЕ Ж ТАКИ ЧАСТО ВИЛІКОВНІ, ЯКЩО СВОЄЧАСНО ЗВЕРНУТИ НА НИХ УВАГУ.

пацієнти з цукровим діабетом та гіпертонією;
особи, що мають надмірну вагу або палять;
особи віком понад 50 років;
особи з обтяженою спадковістю щодо хвороб нирок, цукрового діабету чи гіпертонії.

Що ж може кожний зробити для своїх нирок?

Дотримуватись наступних і дуже простих правил:

Підримувати фізичну форму та вести активний спосіб життя.
Контролювати рівень цукру, ліпідів в крові.
Контролювати артеріальний тиск. Зменшення вживання алкоголю теж може знизити кров’яний тиск.
Контролювати свою вагу, тобто тримати її в межах необхідного діапазону. Ваш сімейний лікар скаже, якою повинна бути ваша вага. Зрештою, кожний може і сам вирахувати так званий індекс маси тіла, який відображає адекватність ваги. Харчування повинно бути здоровим (з обмеженням по калоріях та солі).
Не палити.
Не вживати регулярно надмірну кількість медикаментів.
Інформувати свого лікаря, якщо у вашій родині обтяжена спадковість щодо високого кров’яного тиску, діабету або хвороби нирок.
Бути уважними до змін у сечі. Якщо вона має хмаркуватий вигляд, смердючий запах, пінистий характер, забарвлена у колір коли або кривава або якщо сечоспуск завдає болю необхідно негайно звернутись до лікаря.
Спостерігати за можливими симптомами анемії. Якщо ви постійно втомлені, занадто бліді, легко виникає задишка або запаморочення, то може мати місце недокрів’я ниркового походження. В цьому випадку теж не зволікайте із зверненням до лікаря.
Перевіряти функцію своїх нирок, якщо має місце один чи більше факторів високого ризику.

ПАМ”ЯТАЙТЕ:

У більшості людей немає виражених проявів недуги, поки хвороба нирок не почала прогресувати.

Дотримуючись цих рекомендацій ви збережете нирки та врятуєте серце.

Всесвітній День нирки 2013

14 березня 2013 року увосьме відзначається Всесвітній день нирки (world kidney day — WKD) — день глобальних дій, спільно організований Міжнародним товариством нефрології (ISN) і Міжнародною федерацією ниркових фондів (IFKF).

Історія Всесвітнього дня нирки почалася в 2006 році. Кожного року кампанія присвячується конкретній темі. «Нирки для життя – зупинимо гостре пошкодження нирок» — тема 2013 року.

Гостра ниркова недостатність розвивається в результаті прямого ураження нирок, або якщо якесь порушення уповільнює приплив крові до нирок. Її можуть викликати також захворювання, що порушують виведення сечі з організму.

Гостра ниркова недостатність характеризується раптовим порушенням здатності нирок виконувати їхню головну функцію — усувати надлишок рідини та солей (електролітів), а також продуктів життєдіяльності організму з крові. Вміст рідини, електролітів і відходів в організмі при цьому підвищується до небезпечного рівня.

Це порушення розвивається дуже швидко — протягом декількох годин або днів.

Гостра ниркова недостатність може бути смертельно небезпечною, і вимагає негайного лікування. Тим не менш, шкода заподіяна цим захворюванням, часто носить зворотній характер. У загалом здорових людей функція нирок може бути повністю відновлена.

Уповільнення припливу крові до нирки можуть викликати:

Крововтрата
Ліки від підвищеного або зниженого кров’яного тиску
Серцевий напад
Різні захворювання серця
Інфекції
Цироз печінки
Нестероїдні протизапальні препарати, такі як аспірин, ібупрофен і напроксен
Важка алергічна реакція (анафілаксія)
Сильні опіки
Сильне зневоднення організму

Пошкодження нирок можуть викликати:

Утворення тромбів у венах і артеріях в області нирок
Поява холестеринових бляшок, які блокують приплив крові до нирок
Гломерулонефрит
Гемолітико-уремічний синдром
Інфекції
Вовчак
Лікарські препарати, наприклад, деякі хіміотерапевтичні препарати, антибіотики, фарбувальні препарати, які використовуються під час тестів медичної візуалізації, і золедронова кислота (Reclast, Zometa), за допомогою якої лікують остеопороз і підвищений рівень кальцію в крові (гіперкальціємія)
Множинна мієлома
Склеродермія
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура
Вплив токсинів, наприклад, спирту, важких металів, і кокаїну
Васкуліт

Порушення виведення сечі з організму може бути викликано наступними захворюваннями:

Рак сечового міхура
Тромби в сечовивідних шляхах
Рак шийки матки
Рак товстої кишки
Збільшення простати
Ниркові камені
Пошкодження нервів, включаючи нерви, які допомагають контролювати сечовий міхур
Рак простати

Наступні фактори підвищують ризик розвитку гострої ниркової недостатності:

Госпіталізація, особливо у важкому стані, що потребує інтенсивної терапії
Похилий вік
Захворювання периферичних артерій
Діабет
Високий кров’яний тиск
Серцева недостатність
Захворювання нирок
Захворювання печінки

Ознаки та симптоми гострої ниркової недостатності:

Зменшення об’єму сечі
Застій рідини в організмі, як наслідок, набряки ніг і, іноді, інших частин тіла
Сонливість
Задишка
Втома
Сплутаність свідомості
Нудота
Судоми; у важких випадках — кома
Біль або відчуття стиснення в грудях
При появі цих та інших симптомів слід негайно звернутися до лікаря. А, найкраще, своєчасно лікувати хвороби, що можуть викликати гостре пошкодження нирок, та усувати фактори ризику.

Ускладнення

Ускладненням гострої ниркової недостатності може стати необоротне ушкодження нирок. Щоб вижити, таким пацієнтам необхідний або діаліз — механічна фільтрація для видалення токсинів і продуктів життєдіяльності з організму, або пересадка нирки.

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, див. www.worldkidneyday.org

8 березня 2012 року — офіційний день кампанії Всесвітній день нирки!

Відповідно до результатів останніх епідеміологічних досліджень поширеність хронічних захворювань нирок складає в середньому 10%. Іншими словами, майже у кожного десятого існують ознаки хронічної хвороби нирок. Серед цих захворювань – запальні хвороби нирок, інфекції, перешкоди в сечовидільних шляхах та спадкові аномалії такі як, наприклад, полікістоз нирок. Цукровий діабет та гіпертонічна хвороба останнім часом також стають найбільш поширеними причинами хронічної хвороби нирок, особливо в осіб похилого віку.

Один із наслідків невиявленої хвороби нирок – розвиток прогресивної втрати ниркової функції, що призводить до ниркової недостатності та потреби у використанні гемодіалізу (позаниркового очищення крові) або трансплантації нирки.

Саме тому вже вшосте стартує світова ініціатива «Всесвітній день нирки» – глобальна профілактична інформаційна кампанія, яка фокусується на важливості наших нирок та пов’язаних з ними проблемах зі здоров’ям людей в світовому масштабі. Кампанія проводиться щорічно в другий четвер березня і в цьому році припадає на 8-ме березня, яке, таким чином, щогоріч буде не лише Міжнародним жіночим днем у понад 200 країнах світу на 6 континентах.

Лозунг кампанії 2012 року — «Віддай нирку для життя! Отримай нирку для життя!» — в фокусі соціальних та інформаційно-просвітницьких заходів. Для України це є наразі найболючішою невирішеною проблемою в цій галузі, яка відкидає нас від інших країн Європи якнайменш на 20 років назад і ставить поряд з іншими найпроблемнішими в світі.

Разом з тим, Україна має беззаперечні пріоритети в цьому питанні. Першим в світі 3 квітня 1933 р. український лікар хірург Ю.Ю. Вороний (1895-1961) здійснив пересадку трупної нирки 26-річній жінці, яка перебувала у важкому стані внаслідок отруєння парами ртуті, від померлого внаслідок ЧМТ 60-річного чоловіка. Хоча хвора померла на другу добу після операції (внаслідок несумісності крові), ця подія залишиться в пам’яті світової науки.

Ю.Ю. Вороний народився в Журавці під Прилуками Полтавської губернії (нині Чернігівська область України), в 1913р. закінчив Прилуцьку гімназію, навчався в Київському медичному інституті, а з 1926р. почав працювати на кафедрі факультетської хірургії Харківського університету.

У 1930р. на III з’їзді фізіологів продемонстрував собаку з пересадженою ниркою. Через рік був направлений на посаду головного лікаря I Херсонської міської лікарні і одночасно призначений директором інституту з підготовки студентів .

До 1949р. він повідомляв про 6 ниркових трансплантацій.

Першу успішну операцію нирки в м.Києві 26-річному хворому від донора-брата виконав в 1972р. проф. В.С. Карпенко (1923-2003), який був директором Київського інституту урології та нефрології.У складі бригади, що здійснила першу в Україні пересадку нирки, був син українського селянина з Туровця на Холмщині, випускник 1956р. Львівського медичного інституту (який закінчив з відзнакою!), головний трансплантолог МОЗ України Е.Я. Баран (1932-2003). Після закінчення ВУЗу працював хірургом-урологом у Рівненській міській лікарні. З його ініціативи в 1995р. створена Асоціація трансплантологів України. Особисто виконав 700 трансплантацій нирки.

В Україні в 1998 р. під керівництвом професора А.С. Никоненко (м. Запоріжжя) була виконана операція з трансплантації підшлункової залози і нирки одночасно.

Якщо рівень розвитку суспільства в технологіях визначається атомною індустрією, то в медицині — трансплантацією органів.

Трансплантація нирки (ТН) – оптимальний метод лікування пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю, бо має такі переваги у порівнянні з діалізом, як більш високу тривалість і якість життя та меншу вартість лікування.

Відповідно до Європейських рекомендацій 2001 р. операція ТН рекомендована всім пацієнтам із термінальною нирковою недостатністю віком до 65-70 років, у яких немає неконтрольованого канцероматозу, Віл-інфекції, сепсису, а також інших захворювань, при яких прогнозована тривалість життя у випадку трансплантації складе менше як 2 роки.

Саме тому розвинуті країни ідуть шляхом нарощування трансплантації нирки. Так, на 1 млн. населення в Норвегії здійснюється 79 трансплантацій нирки, в Іспанії — 51,6, в США — 49,3, в Австрії – 39, в Україні — 2,2.

Впродовж 2010 року в Україні трансплантовано 82 нирки, втому числі 16 – трупних.

Річна потреба в трансплантації нирки вдвічі перевищує потребу в трансплантації серця і становить 2000 операцій.

В резолюції 8-го Пленарного Засідання 57-ї Асамблеї Всесвітньої Організації Охорони здоров’я в Женеві (Розділ «Аллогенна трансплантація») сказано: Розширювати використання, де це можливо, живого родинного донорства нирок на доповнення до трупного донорства (Transplantation. — Vol. 79, No 6, March 27, 2005).

Трансплантація нирки від живого родинного донора має такі переваги:

Кращі короткострокові результати однорічного функціонування ниркового трансплантата (приблизно 95% проти 90%)
Краща ініціальна функція ниркокового трансплантата й більш легке ведення післяопераційного періоду
Усувається ушкодження донорського органа в агональному періоді в умовах смерті мозку
Вірогідно більш низька частота відстроченої функції трансплантату
Виключається тривале очікування трупного донорського органа
Операція трансплантації виконується в плановому порядку
Використовуються менш агресивні імуносупресивні режими.
Дозволяє скоротити дефіцит трупних донорських органів
Приносить емоційне задоволення донорові.
Можливість виконання трансплантації до початку лікування діалізом.

Основи законодавства України по живому органному донорству для трансплантації (ст. 12 Закону України « Про трансплантацію органів …»)

— Дозволяється живе донорство тільки парних або органів, що регенерують, повнолітніми дієздатними громадянами й тільки родичці (мати, батько, син, дочка, дідусь, бабуся, онук, внучка, брат, сестра, дядько, тітка, племінник, племінниця) і подружжю.

— Забороняється торгівля органами.

— Забороняється вилучення органів в осіб, які:

— утримуються в місцях позбавлення волі;

— мають важкі психічні розлади;

— мають захворювання, які можуть передатися реципієнтові або завдати шкоди його здоров’ю;

— раніше вже віддали свій орган або частину органу для трансплантації

Треба зауважити, що для України родинне донорство не вирішить питання з доступності трансплантаційної допомоги, необхідно впроваджувати посмертне донорство, бо воно не травмує родинного донора, більш легке у хірургічному виконанні та менш затратне, а трансплантація серця, легені, підшлункової залози зараз виконуються тільки від померлого. В цілому наше суспільство позитивно ставиться до трансплантації органів і тканин.

N.B.Найбільш цікаві програми Ви зможете знайти на офіційному сайті Всесвітньої кампанії та протягом лютого-березня стежте за оновленням і новинами на сайті http://worldkidneyday.org.ua

З-за лаштунків історії…

У 1902 році в «Віденському клінічному тижневику» австрійський дослідник Е.Ульман (Відень) вперше опублікував результати першої успішної трансплантації нирки собаки в шию кози, використавши магнієві трубки в якості стентів для створення судинних анастомозів в області шиї. Органи функціонували декілька днів, після чого — загинули внаслідок відторгнення.
У 1904-1910г.г. А. Каррель (Рокфеллерівській університет, Нью-Йорк) зауважив, що після деякого часу нирки перестають функціонувати і висловив думку про те, що «не можна розглядати виникнення розладів як такі, що викликані хірургічними факторами; ці розлади потрібно розцінювати як викликані господарем, тобто біологічними факторами «.
Першу пересадку людської нирки успішно здійснив Джозеф Едвард Мюррей в 1954р. в Бостоні (США). Мати пожертвувала свою нирку синові, чия єдина нирка була пошкоджена в ДТП. У 1990 році Джозеф Мюррей був удостоєний Нобелівської премії в області медицини за технологію придушення імунітету реципієнта для запобігання відторгнення трансплантата.
У 1954р. проведена перша пересадка нирки між ідентичними близнюками в лікарні Peter Bent Brigham, нирка добре функціонувала багато років без імуносупресії.
Президент Міжнародного товариства трансплантологів француз Ж. Амбюрже в 1959р. першим здійснив вдалу трансплантацію нирки від неідентичного близнюка, описав феномен оборотного кризу відторгнення трансплантата і розвиток гломерулонефриту в пересадженій нирці.

Всесвітній День нирки 2010

Декілька років поспіль в другий четвер березня проводиться Всесвітній день нирки.

В цьому році в нашій країні така акція буде проводитись втретє. Вона організована Українською асоціацію нефрологів спільно з представниками інших професійних асоціацій лікарів (урологів, ендокринологів, кардіологів, ревматологів, педіатрів, акушерів-гінекологів) і є частиною Глобальної ініціативи Міжнародного товариства нефрологічних федерацій (IFKF) та Міжнародного товариства нефрологів (ISN), що має назву «World Kidney Day» (WKD, Всесвітній день нирки), та відтепер офіційно зареєстрована зі штаб-квартирою в Брюсселі.

Глобальна ініціатива «World Kidney Day» (WKD) започаткована в 2006 році, тоді в ній прийняло участь 53 країни. В 2007 році таких країн було вже 66, в 2008 до них приєдналось ще 12, в тому числі Україна. Метою WKD є необхідність привернути увагу до прогресивного збільшення кількості пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок, необхідності ранньої діагностики, просвітницької діяльності з метою зменшення кількості

людей, що потребують замісної ниркової терапії (діалізу, трансплантації) та підвищення якості їх життя.

Чому власне Всесвітній день нирки?

Хронічні, незаразні хвороби (особливо серцево-судинна хвороба, гіпертонія, цукровий діабет і хронічна ниркова хвороба) тепер замінили інфекційні захворювання як головну загрозу здоров’ю і витратам на нього в усьому світі.

Згідно з прогнозами смертельні випадки, викликані інфекційними хворобами, за наступне десятиліття зменшаться на 3 %. На відзначеному відтинку часу хронічні хвороби — які вже й так складають 72 % повного глобального тягаря хвороби серед людей віком понад 30 років — збільшаться на 17 %. Вартість опіки цих хронічних хвороб вже становить 80 % бюджетів охорони здоров’я багатьох країн та являє загрозу медицині та її ресурсам в усьому світі.

Єдина реальна глобальна відповідь на цю кризу здоров’я, що насувається, і соціально-економічну кризу — хронічне запобігання хворобі.

В попередні часи під час проведення глобальних заходів по охороні здоров’я нирки часто залишались поза увагою. Тепер їм належить центральна роль у здоров’ї та зусиллях по його збереженню, тому що в розширеному розумінні ниркової хвороби закладено потенціал, щоб суттєво зменшити зростаючий тягар смертельних випадків і непрацездатності від хронічної серцево-судинної хвороби в усьому світі.

Що ще більш важливо, ниркова хвороба — «множник хвороби». Вона викликає смерть у багатьох людей з діабетом чи гіпертонією і пророкує розвиток серцево-судинних ускладнень.

У людей, що, здається, здорові, та мають хронічну хворобу нирок існує принаймні десятикратний ризик передчасної смерті від кардіоваскулярних захворювань (коронарна хвороба, церебро-васкулярна хвороба, хвороби периферійних артерій, зупинка серця) незалежно від того, чи призводять вони до втрати ниркових функцій, чи ні. Хронічна хвороба нирок сприяє росту кардіоваскулярної захворюваності у більш ніж 12 мільйонів людей в усьому світі щороку . Це число швидко зростає через глобальну епідемію діабету 2-го типу.

Якщо перевести це на конкретні цифри,то кількість пацієнтів, що страждають на хронічні хвороби нирок, складає понад 10% від всього населення світу та за прогнозами може сягати до 50% пацієнтів із гіпертензією і цукровим діабетом. Найбільш розповсюдженими та невиявленими формами хронічних хвороб нирок є діабетична хвороба нирок, гіпертензивна нефропатія, ішемічна хвороба нирок. І це при тому,що майже половина людей з першими стадіями ниркової хвороби не знає, що в них є хворі чи недостатньо функціонуючі нирки, оскільки на початках захворювання клінічних симптомів або немає взагалі, або вони малопомітні для хворих і ті відповідно не звертаються за допомогою.

За останні роки розуміння хронічної хвороби нирок змінилось та розширилось. Якщо раніше в це поняття включали власне лише такі хвороби нирок як гломерулонефрит, інфекції та перешкоди в сечовидільних шляхах, полікістоз нирок,то тепер під хронічною хворобою нирок розуміють стан, коли в людей є збільшене виділення альбуміну з сечею та (або) знижена клубочкова (ниркова) фільтрація. Врешті-решт це може привести до ускладнень, таких як високий кров’яний тиск, анемія та хвороби судин.

Встановити наявність чи відсутність хронічної хвороби нирок неважко з допомогою простих лабораторних тестів, зроблених на маленьких зразках крові і сечі, виміряти вміст креатиніну крові, обчислити виділення альбуміну та величину клубочкової фільтрації, що можливе в лікувально-профілактичних закладах нашої області.

Якщо своєчасно не виявити та не лікувати хронічну хворобу нирок, то існують два можливі варіанти розвитку подій. Перший — розвиток прогресивної втрати ниркової функції, що приводить до повної відмови нирок та потреби в замісній нирковій терапії — діалізі (очищенні крові) чи трансплантації. Другий варіант — передчасна смерть від серцево-судинної хвороби.

Витрати на замісне ниркове лікування постійно зростають. В усьому світі, більш ніж 1,5 мільйона осіб у даний час живуть завдяки гемо- та черезочеревинному діалізу чи трансплантації. Це число, як пророкують, подвоїться протягом наступних 10 років. Сукупна глобальна вартість діалізу і трансплантації за наступне десятиліття перевищить 1 трильйон доларів. Цей економічний тягар може напружити бюджети охорони здоров’я в розвинутих країнах. Для країн з більш низькими доходами такі витрати покрити неможливо.

Як же запобігати розвитку хронічної хвороби нирок?

В першу чергу потрібно зосередитись на факторах високого розвитку хвороби. А це саме:

Пацієнти з цукровим діабетом і гіпертонією.
Особи, що мають надмірну вагу чи палять.
Особи віком понад 50 років.
Особи з діабетом, гіпертонією і нирковою хворобою в родині.
Пацієнти з присутністю інших ниркових хвороб.

Заходи,що спрямовані на попередження розвитку та прогресування хронічної хвороби нирок, не надто складні чи дорогі і включають в себе:

Застосування гіпотензивних препаратів (в першу чергу тих, що впливають на так звану ренін-ангіотензинову систему) для зниження виділення білку з сечею та попередження зниження ниркової фільтрації.
Скорочення високого кров’яного тиску — чим нижчий кров’яний тиск, тим повільніше зниження ниркової фільтрації.
Контроль глюкози, ліпідів крові і анемії.
Припинення паління.
Збільшена фізична активність.
Контроль маси тіла.

За прогнозом ВООЗ пропагування раннього виявлення і запобігання хронічній хворобі нирок буде важливим кроком до досягнення скорочення показників смертності, пов’язаних із хронічною хворобою, у світі на 2 % щорічно за наступне десятиліття.

Кампанія 2010 року присвячена важливості контролю за рівнем цукру в крові та артеріальним тиском як ключовими факторами що можуть призводити до хронічної хвороби нирок

Найближчий Всесвітній день нирки відбудеться 11 березня 2010 року під гаслом:

“ЗАХИСТИ СВОЇ НИРКИ! КОНТРОЛЮЙ ДІАБЕТ!”.

Ми це можемо.