Кардіохірургія розширює горизонти

Ще не так давно недосяжною мрією медичної спільноти Волині були операції на серці. Їх могли робити лише спеціалізовані  столичні клініки або великих обласних центрів. Але нині мрія стала реальністю, коли більш як двадцять років тому в комунальному підприємстві «Волинська обласна клінічна лікарня» обласної ради відкрили кардіохірургічне відділення. Мова про нього дещо згодом. На початку ось ця інформація до відома волинян.

У найближчому майбутньому у Волинській обласній лікарні пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями надаватимуть медичну допомогу на якісно новому європейському рівні. Нове обладнання допоможе здійснювати операції на серці з менших розрізів.

Закуплене  обладнання буде надане в рамках реалізації субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області».  

За словами головного лікаря Волинської обласної клінічної лікарні Івана Сидора, нове обладнання від Світового банку дасть поштовх до запровадження понад 30 нових методик лікування серцевих патологій.

– У нас – кардіохірургія із зупинкою серця, – каже Іван Миколайович.–  Торік ми провели приблизно 200 операцій. Зробили б і значно більше, якби мали на це фінансування. І ці додаткові оперативні втручання вже найближчим часом стануть можливими завдяки обладнанню від Світового банку. Ми вже готуємо спеціалістів, які будуть  працювати з новим оснащенням від Світового банку – ангіографом, ехокардіографією 3D класу, апаратом штучного кровообігу АШК. Наразі ми  готуємось розширити спектр оперативних втручань на відкритому серці.

Обладнання лікарні новим медичним устаткуванням значно спростить та підвищить якість роботи лікарів.

Разом із обладнанням медзаклад отримає багато клапанів серця, стентів, оксигенаторів (штучних легень під час операції). Це величезна допомога, адже вартість одного оксигенатора – 16 тисяч гривень, а штучного клапана серця – орієнтовно 35 тисяч гривень. Крім того, лікарня готує за кордоном понад 40 спеціалістів щорічно.

Чергові 50 штучних клапанів серця вартістю понад 34, 6 тисячі євро не так давно надійшли до Волинської обласної клінічної лікарні. Це фірма «Медітрейд» (MEDITRADE spol. s r.o.) виконала частину договору на постачання розхідних матеріалів для проведення кардіохірургічних операцій, підписаного після перемоги у тендері ICB-G 6.2.2.1 у межах закупівлі медичного обладнання та розхідних матеріалів для закладів охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів (1 фаза).

Перші 250 оксигенаторів для дорослих щодо операцій середньої складності з набором магістралей та 100 штучних клапанів серця, які вартували понад 172 тисячі євро, постачальник привіз до Луцька у липні минулого року. Ще 250 оксигенаторів на суму, більш ніж 103 тисячі євро, надійшли на Волинь відповідно до договору нинішньої осені.

Загалом же у цієї фірми у рамках реалізації Субпроекту придбали 500 оксигенаторів та 150 клапанів. А постачання частинами пов’язане з термінами стерилізації.

Фахівці підтверджують, що ці розхідні матеріали, закуплені за кошти Субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області», – від хорошого виробника і високої якості. Завідувач кардіохірургічного відділення ВОКЛ Володимир Пецентій уточнив, що за рік вже використали 72 клапани. І їх отримали 66 пацієнтів (адже, відповідно до показів, декому змінювали одразу два клапани). А під час операцій на серці використали 124 оксигенатори.

Це постачання дозволяє суттєво знизити вартість операцій для пересічних волинян, які потребують цих втручань. Адже їм не довелося платити  кількасот євро за розхідники, бо придбані за кошти позики Світового банку оксигенатори та клапани надавали і надаватимуть пацієнтам на безоплатній основі.

До слова, загальна вартість контракту із ТОВ «Медітрейд» становить 389 733,33 долара США.

Завідуючий кардіохірургічним відділення Володимир Пецентій охоче розповідає і про себе, і про очолюваний колектив та нові підходи в його роботі.

–  У 1996 році я закінчив Львівський медичний інститут (нині університет). Через півтора року інтернатури з хірургії я потрапив на роботу у Волинський госпіталь інвалідів, де певний час працював хірургом, – каже Володимир Васильович.– Потім три роки я працював в торакальній хірургії, у 2002 прийшов у кардіохірургію. Того ж року у нас побували спеціалісти з Києва під керівництвом проф. Василя Лазоришинця (нині академік НАМН), які навчали нас робити операції на серці. Василь Васильович приїздив до нас кілька разів і робив операції дітям при вродженій патології.  На них були присутні наші спеціалісти, аби вдосконалити свої професійні навички. Згодом керівництво нашого медичного закладу вирішило надати перевагу пацієнтам дорослого віку. У цьому нам посприяли львівські колеги з кардіоцентру. За цей період я і лікарі нашого відділення пройшли стажування у провідних клініках Польщі, зокрема, в містах Забже та Краків. Стажувалися також у Німеччині та Словаччині. А ще їздили на конгреси в Австрію, в цьому році я побував у Португалії, в  м. Лісабон на щорічному конгресі кардіохірургів, де також проходив  тренінги по пластиці мітрального клапана і по протезуванню висхідного відділу аорти, приймав участь у семінарах по нових методиках в кардіохірургії. Цього року наші лікарі побували в Словаччині на стажуванні по патології аортального клапана і висхідного відділу аорти.

– З КІССХ ім. М. Амосова якісь зв’язки підтримуєте?

Тут також проходимо стажування, беремо участь у всіх конференціях, конгресах, на яких слухаємо профільних спеціалістів Укрраїни. Але коли хочемо знати, чим живе світ сьогодні, то мусимо їхати за кордон. У силу певних фінансових причин ми не зразу маємо можливість впроваджувати передові світові технології.

Основоположником нашого відділення був Іван Миколайович Сидор. Це його велика заслуга. Скажемо так, що йому належить і сама ідея організації кардіохірургії в нашому медичному закладі, від якої багато хто його відмовляв. Він категорично це заперечив і все-таки довів, що кардіохірургія на такому рівні може бути та успішно функціонувати. Тільки при його безпосередній участі й активному сприянні наше відділення відкрилося і успішно працює. Іван Миколайович приклав багато зусиль, здоров’я та фінансових ресурсів, щоб відкрити кардіохірургію і робити успішно найскладніші операції. Наш колектив дуже вдячний йому за це.

Дуже великою підмогою для нас стала програма Світового банку ми отримали нову техніку, яка включає в себе і апарат штучного кровообігу від  швейцарського виробника. Отримали також сучасні столи для операційних і лампи для освітлення, новий ангіограф за рахунок цього проекту банку. Він дає краще зображення коронарних судин серця. На цьому апараті можна робити стентування, тобто ставити пружинки в коронарні артерії. Це дає можливість при певних ураженнях виправити ситуацію без розрізу.

Ми отримали інструменти для кардіохірургічних операцій як малоінвазивних, для виконання з менших розрізів, так і для класичних операцій. Нині нашим завданням є навчитися виконувати операції з менших розрізів. Працюємо над тим, щоб в наступному році розпочати виконання оперативних втручань з менших доступів.

– Подібне практикуєте вже сьогодні?

– Поки що виконуємо операції по стандартних методиках. Але найближчим часом нам мають до поставити всю апаратуру та зібрати її. Це дасть можливість не всі операції, але певну їх частину робити з менших розмірів і відповідно зменшити операційні травми.

Серед опанованих нашими хірургами методик є протезування мітрального та аортального клапана, аортоконорарне шунтування, пластика мітрального клапана, протезування висхідного відділу аорти. Усі лікарі підготовлені для проведення аорто коронарного шунтування без зупинки серця, хоча вона вартує трохи дорожче.

Реконструкція операційного залу дасть можливість налагодити два операційні столи. За рахунок цього, по суті, матимемо дві операційні. Одна слугуватиме для іноваційних, інша для класичних операційних втручань. Вони будуть мати десятикратний обмін бактерицидного стерильного повітря, яке спеціально очищатимуть та будуть зволожувати. 

Нині ми виконуємо понад 200 операцій на рік. В наступному році ми сподіваємося за рахунок нового обладнання та реконструкції операційного залу, відкриття кардіореанімаційного відділення, число операцій із зупинкою серця зросте в півтора рази.

— Ваш персонал витримає таке навантаження чи доведеться збільшувати кількісний склад відділення?

— У нас планується відкриття кардіреанімаційне відділення, яке дасть нам змогу розширити кількість операцій. У нашому відділенні також пройде певна реорганізація, яка сприятиме тому, що названу кількість операцій ми зможемо спокійно осилити. Коли виникне необхідність, то адміністрація лікарні штат доукомлектує.

— Володимире Васильовичу, а Ви з якого часу очолюєте відділення?

— На чолі кардіохірургічного колективу я з 2013 року. З того періоду ми почали планомірно  збільшувати кількість операцій. За цей період цифру сто помножили на 2. На досягнутому зупинятися не збираємося, оскільки кількість хворих з різними патологіями серця зростає. Тож перед нами не просте завдання: робити все можливе, аби повертати їх до нормального життя.

– Якщо взяти статистику за попередні три-п’ять років і порівняти з нинішньою ситуацією захворювань серця, то що побачимо?

– Я так скажу: кількість серцево-судинних захворювань є досить високою завжди. Але зараз за рахунок новітньої апаратури можемо більше виявляти кількість пацієнтів і складність патологій. Нині ми робимо в три рази більше операцій, ніж три роки тому. Кожен рік число хірургічних втручань зростає на 15-20 відсотків. Зараз ми очікуємо на реформи медицини та збільшення фінансування державою кардіохірургічних операцій. Це дасть можливість людям або повністю лікуватися безкоштовно, або платити незначні суми. Якщо основна частина витрат покриватиметься централізовано, то нема сумніву,що  кількість операцій значно зросте.

Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото Андрія ПАСІЧНИКА: завідуючий відділенням кардіохірургії Володимир Пецентій.