Відділення добового ( холтерівського) моніторування артеріального тиску та ЕКГ

У ВІДДІЛЕНІ ПРОВОДИТЬСЯ :

• ДОБОВЕ МОНІТОРУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ.
• Добове ( холтерівське) моніторування ЕКГ.
• Навантажувальний стрес-тест (тредміл).

---

 

 ДОБОВЕ МОНІТОРУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

Разові вимірювання не дають уявлення про добову криву АТ, не дозволяють пі­дібрати лікарські препарати та адекватно оцінити їх антигіпертензивну ефективність, особливо при разовому використанні.

Тривале моніторування АТ в умовах звичного життя людини відкриває додаткові діагностичні та лікувальні можливості. Традиційне вимірювання АТ подібне момента­льній фотографії, «стоп-кадру», в той час як 24-годинну реєстрацію АТ можна порів­няти з більш інформативним відеозаписом.

Сучасні підходи до лікування гіпертонічної хвороби передбачають вибір лікар­ського засобу, що забезпечує адекватний контроль АТ протягом 24 годин. Цим пояс­нюється важливість тривалої реєстрації АТ як методу оцінки якості антигіпертензивної терапії.

Добове моніторування АТ є  стандартним методом обстеження, тому що:

— це єдиний метод обстеження, що дозволяє отримати найбільш повну інфор­мацію про рівень та коливання АТ протягом доби, виявити пацієнтів з недостатнім і надмірним зменшенням АТ у нічні години, хворих з нічною гіпертонією, які є групою високого ризику розвитку враження органів — мішеней :

— добове моніторування є цінним методом обстеження хворих артеріальною гіпертонією, що поєднується з метаболічними порушеннями та ішемічною хворобою серця, який дозволяє виявити індивідуальні особливості добових ритмів АТ і вирішити  питання про призначення гіпотензивного препарату з урахуванням його дії на показники добового профілю АТ не тільки в активний, але й у пасивний період доби.

Добового моніторування АТ показане пацієнтам:

« у яких є підозра на «гіпертонію білого халата» та залишається відкритим  питання про необхідність лікування;

• з граничною гіпертонією з метою обґрунтування необхідності меди» медикаментозної терапії;
• з гіпертонією, резистентною (за даними традиційних вимірювань АТ )до   лікування різними групами антигіпертензивних засобів;
• з порушеннями вуглецевого та ліпідного обміну;
• з гіпертрофією міокарда лівого шлуночка;
• з артеріальною гіпертонією та ішемічною хворобою серця.

---

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АВРрго™ — система для добового моніторингу АТ (ДМAT), яка відповідає рекомендаціям Європейського Товариства Гіпертензії (ESH).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

---

  добове ( холтерівське) моніторування ЕКГ

Холтерівський монітор ЕР820 призначений для пацієнтів, які потребують амбулаторного та стаціонарного (холтерівського) моніторингу ЕКГ.

Покази до застосування :

• Дослідження симптомів аритмії або ішемії:
• Оцінка ЕКГ під час терапевтичного впливу на пацієнта або групу пацієнтів:
• Дослідження зміні сегменту STу пацієнта;
• Оцінка реакції пацієнта після відновлення професійної або рекреаційної діяльності (після операції і т.п.);
• Клінічні та епідеміологічні дослідження;
• Дослідження пацієнтів з кардіостимуляторами;
• Звітність про часову і частотну варіабельності серцевого ритму;
• Дослідження інтервалу

Особливості

• Компактний та легкий: 68 х 53 х16 мм. 42 г;
• Унікальне багатоканальне виявлення AMDTECданих кардіостимулятора ефективно запобігає неправильному виявленню сигналу кардіостимулятора, викликаному артефактами, такими як рух, електрична поляризація та опір шкіри, а також пропущеному виявленню внаслідок обмежень програмного забезпечення. Чутливість виявлення становить 0,1 мс;
• 128 х 64 графічний LCDдисплей з клавіатурою з 3-х кнопок: Дозволяє легко встановлювати параметри реєстратора. ЕКГ- сигнал в режимі реального часу дозволяє перевірити якість розміщення електрода. Під час запису, ЕКГ на дисплеї також може використовуватися для перевірки якості ЕКГ;
• Багатомовне меню: легке та зручне в роботі;
• Годинник реального часу: відображення року, місяця і дати. Час запису — це реальний час, і це запобігає помилкам, які можливі при ручному виборі часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

---

Навантажувальний стрес-тест (тредміл)

Навантажувальний стрес — тест ( тредміл ) – метод діагностики та обстеження хворих з серцево — судинними  захворюваннями а також метод відбору хворих для проведення коронарографії.

Показами для проведення стрес-тесту є:

• Верифікація діагнозу ІХС;
• Наростання клінічних проявів ФК стенокардії;
• Атиповий болевий с-м в грудній клітці;
• Підтвердження та оцінка уражень коронарних судин;
• Визначення ФК стенокардії;
• Неспецифічні зміни ЕКГ спокою у осіб середнього та похилого віку;
• Діагностика хронічних форм ІХС;
• Оцінка функціонального стану хворих на ІХС, пацієнтів з іншою кардіальною та екстракардіальною патологією і здорових осіб, у тому числі спортсменів;
• Оцінка ефективності анти ішемічної терапії та реваскуляризаційних втручань у пацієнтів з ІХС;
• Стратифікація ризику в пацієнтів з різними формами ІХС;

Тредміл дозволяє дозувати навантаження шляхом зміни швидкості руху та кута нахилу рухомого полотна. Тредміл містить бокові або передні поручні, які забезпечують стійкість положення пацієнта. Протоколи для клінічних НП включають початкове навантаження, прогресивне збільшення його потуж- ності без зупинки і з адекватним періодом часу на кожному рівні навантажен

ня, а також відновлювальний період. Для проведення НП на тредмілі розроб-

ленні  різні протоколи. У ВОКЛ  використовують протокол БРЮСА, з досяг-

ненням субмаксимального навантаження.

Варіанти результатів НП:

• Проба позитивна ( поєднання ангінозного болю та ішемічних змін на ЕКГ, ангінозний напад, достовірні ознаки ішемії на ЕКГ без ангінозного нападу);
• Проба негативна (досягнення субмаксимальної або максимальної ЧСС без змін ЕКГ та без ангінозного болю);
• Проба незавершена (пацієнт не досягнув субмаксимальної ЧСС через причини, не пов’язані з ангінозним болем або характерним для ішемії міокарда змінами ЕКГ);
• Проба сумнівна (атиповий біль, неадекватний підйом чи падіння АТ,  порушення ритму та провідності);

У ВОКЛ  за рік проводиться 1000 стрес-тестів.